Розірвання шлюбу коли обоє з подружжя за кордоном

До Адвокатського бюро «ПЕЛІН І ПАРТНЕРИ» звернулась громадянка В., яка повідомила, що наразі перебуває у шлюбі, від цього шлюбу в подружжя є троє неповнолітніх дітей, однак, спільне життя погіршилось, і вона бажає розірвати шлюб. 

Ситуація ускладнювалась тим, що чоловік не бажав розривати шлюб, а також, те, що обоє з подружжя наразі проживають за кордоном. 

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч. 3. ст. 56 Сімейного кодексу України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодекс України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя.

Оскільки укладання шлюбу здійснюється на засадах взаємної любові та поваги, то збереження подружніх відносин неможливо, якщо втрачена їх основа. Тому вказана вище норма закону надає одному із подружжя право звернутись до суду з відповідним позовом, в якому вимагати розірвання шлюбу.

При цьому, той факт, що обоє з подружжя знаходяться за кордоном - не заважає розірванню шлюбу, а лише може вплинути на пісудність справи (визначення суду, який буде розглядати справу). 

Так, юристкою АБ "ПЕЛІН І ПАРТНЕРИ" було підготовлено та подано позовну заяву про розрівання шлюбу.