Оскарження відмови ТЦК у наданні відстрочки від призову

Комісія при районному ТЦК відмовила Марку у відстрочці від призову на військову службу під час мобілізації за п.4 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пославшись на відсутність рішення суду про визнання брата позивача зниклим безвісти за особливих обставин.

Позивач надав витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, сповіщення сім’ї та документи, що підтверджують родинні зв’язки. ТЦК проігнорував ці докази та повторно, всупереч попередньому рішенню суду у справі №260/5153/24, відмовив у відстрочці.

З метою відновлення порушеного права клієнта, яке полягало у безпідставній відмові Комісії при ТЦК та СП надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації за п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», було підготовлено та подано адміністративний позов до Закарпатського окружного адміністративного суду.

В межах стратегії захисту порушених прав, юристи та адвокати Адвокатського бюро «ПЕЛІН і ПАРТНЕРИ» обґрунтовували, що:

• позивач надав до ТЦК повний пакет документів, передбачений Порядком №560, у тому числі витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, сповіщення сім’ї та документи, що підтверджують родинні зв’язки з братом, який зник безвісти під час бойових дій;
• правовий статус «особи, зниклої безвісти за особливих обставин», визначений Законом №2505-VIII, не потребує окремого судового рішення для його підтвердження, оскільки набувається з моменту внесення відомостей до відповідного Реєстру;
• норма п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону №3543-XII охоплює осіб, які «пропали безвісти» під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, що за своїм змістом тотожне категорії «особа, зникла безвісти за особливих обставин»;
• повторна відмова комісії, попри попереднє рішення суду у справі №260/5153/24 про зобов’язання повторно розглянути заяву позивача, свідчить про ігнорування висновків суду та порушення принципів законності й обґрунтованості рішень суб’єкта владних повноважень.

З урахуванням наведеного, представником позивача було заявлено вимоги не лише про скасування протиправного рішення комісії, а й про зобов’язання надати Марку відстрочки від призову, а також стягнути судові витрати і витрати на правничу допомогу.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.06.2025 р. у справі №260/3267/25 позовну заяву було задоволено повністю, а саме:

• визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з розгляду питань надання військовозобов’язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оформлене протоколом від 07.01.2025 р. №1, про відмову у наданні Василю відстрочки;
• зобов’язано Комісію при РТЦК та СП надати Марку відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
• стягнуто на користь позивача судовий збір у розмірі 1211,20 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Після набрання рішенням законної сили, на його виконання комісією ТЦК проведено оформлення відстрочки, клієнту видано відповідну довідку, та стягнуті рішенням суду суми судових витрат та витрат на правничу допомогу відшкодовані.

Отже, завдяки професійній правовій позиції та послідовним діям адвокатів та юристів Адвокатського бюро «ПЕЛІН і ПАРТНЕРИ», порушене право клієнта на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації повністю відновлено, а незаконне рішення Комісії – скасовано.