Інтелектуальна власність

Інтелектуальна власність об’єднує права на торговельні марки, об’єкти авторського права, винаходи, корисні моделі, промислові зразки та інші результати творчої й технічної діяльності. Питання цієї сфери виникають і у бізнесу — коли бренд потрібно захистити ще до виходу на ринок, і в приватних авторів — коли твір використали без дозволу. Порядок набуття прав різний для кожного об’єкта: одні права виникають автоматично в момент створення, інші потребують заявки, експертизи та державної реєстрації. Загальні засади цієї сфери закріплює Книга четверта Цивільного кодексу України, а окремі об’єкти додатково регулюють профільні закони — про охорону прав на знаки для товарів і послуг, про авторське право і суміжні права. Нижче — про те, як влаштовані основні напрями цієї сфери і на що звернути увагу, коли право потрібно оформити або захистити.

Огляд напрямів роботи

Найчастіший запит у цій сфері — реєстрація торговельної марки (ТМ) знаків для товарів і послуг: перевірка позначення на тотожність і схожість із вже зареєстрованими знаками, підготовка заявки та супровід експертизи в Національному органі інтелектуальної власності (НОІВ). Поряд із цим напрямом бюро супроводжує інші питання сфери.

Реєстрація авторських прав на твори, комп’ютерні програми та бази даних — підготовка й подання заявки для документального підтвердження авторства. Патентування винаходів, корисних моделей і промислових зразків — від опису й формули до взаємодії з Укрпатентом. Розробка та перевірка ліцензійних договорів і договорів про відчуження прав — залежно від того, чи право лише надають у користування, чи передають повністю. Захист комерційної таємниці та ноу-хау через угоди про конфіденційність (NDA), зокрема при франчайзингу. Представництво у спорах про порушення прав, включно з доменними спорами, та правовий аудит об’єктів інтелектуальної власності перед угодами купівлі-продажу чи застави.

Торговельна марка: пошук, класи МКТП і подання заявки до НОІВ

Перш ніж подавати заявку, позначення перевіряють на тотожність і схожість із вже зареєстрованими торговельними марками та раніше поданими заявками. Це не формальність: збіг зі старшим знаком — найпоширеніша підстава, через яку експертиза відмовляє в реєстрації, а сама перевірка суттєво знижує цей ризик ще до подання документів.

Заявник обирає класи Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків (МКТП, Ніццька класифікація) — вона поділяє всі товари і послуги на 45 класів: 34 для товарів і 11 для послуг. Правова охорона діє лише в межах обраних класів, тому їх перелік варто узгоджувати з тим, що бізнес виробляє чи пропонує зараз і планує розвивати надалі.

Заявку на реєстрацію торговельної марки подають до НОІВ, а формальну та кваліфікаційну експертизу проводить державне підприємство «Укрпатент». Якщо позначення виявляється тотожним чи схожим із раніше зареєстрованим знаком або не відповідає іншим вимогам закону, заявнику надсилають попередню відмову з викладенням підстав — на цьому етапі можна подати аргументовану відповідь, звузити перелік товарів і послуг або оскаржити остаточне рішення НОІВ в адміністративному чи судовому порядку. За позитивним рішенням відомості вносять до державного реєстру, а заявнику видають свідоцтво. Якщо заявку на те саме позначення раніше подано в іншій країні — учасниці Паризької конвенції, протягом установленого строку можна заявити конвенційний пріоритет і зберегти дату першого подання; для охорони в кількох країнах одночасно використовують Мадридську систему міжнародної реєстрації знаків, що діє на основі вже поданої національної заявки чи реєстрації.

Авторське право: виникає без реєстрації, але потребує доказів

На відміну від торговельної марки чи патенту, авторське право на твір — літературний, художній, музичний, комп’ютерну програму чи базу даних — виникає автоматично в момент його створення. Закон України «Про авторське право і суміжні права» не пов’язує виникнення права з жодною формальною процедурою: не потрібно ні подавати заявку, ні проходити експертизу, ні розміщувати знак охорони авторського права.

Складність з’являється тоді, коли авторство потрібно довести — зокрема у спорі про неправомірне використання твору. У такому разі доказами слугують дата створення файлу та його метадані, чернетки й проміжні версії, електронне листування з обговоренням твору, публікація з фіксованою датою. Додатково автор може зафіксувати авторство офіційно: державна реєстрація авторського права не створює саме право, але видане свідоцтво документально підтверджує авторство й дату створення твору та полегшує доведення цих фактів у спорі.

Патенти і промислові зразки

Патент засвідчує права на технічне чи художньо-конструкторське рішення і видається на винахід, корисну модель або промисловий зразок — це різні об’єкти з різними вимогами й процедурою реєстрації. Винахід має відповідати умовам патентоздатності, і заявку на нього перевіряють експертизою по суті, яка оцінює новизну рішення. Корисна модель проходить спрощену, здебільшого формальну експертизу без такої перевірки — реєстрація відбувається швидше, але сама новизна рішення при цьому додатково не підтверджується. Промисловий зразок охороняє не технічне рішення, а зовнішній вигляд виробу — форму, орнамент, поєднання кольорів.

Заявку на винахід, корисну модель чи промисловий зразок так само подають до НОІВ, а опис, формулу та інші матеріали заявки готують так, щоб чітко окреслити межі майбутньої охорони: занадто вузька формула звужує захист, занадто широка — підвищує ризик відмови через збіг із уже відомими рішеннями. Так само, як і для торговельної марки, конвенційний пріоритет за Паризькою конвенцією дозволяє зберегти дату першої заявки, поданої в іншій країні-учасниці.

Ліцензійні договори, захист від неправомірного використання та доменні спори

Ліцензійний договір надає право використовувати об’єкт інтелектуальної власності в погоджених межах, але не передає саме право на нього — на відміну від договору про відчуження (передання) прав, який змінює власника об’єкта повністю. У ліцензійному договорі важливо чітко визначити спосіб використання, територію, строк дії та розмір винагороди (роялті); нечіткі формулювання цих умов — поширена причина подальших спорів. Перед розкриттям технічного рішення чи іншого ноу-хау партнеру — зокрема під час перемовин про франчайзинг — цю інформацію додатково захищає угода про конфіденційність (NDA).

Якщо торговельну марку, твір чи інший об’єкт уже використовують без дозволу, порядок дій залежить від обставин: можна направити порушнику претензію з вимогою припинити використання, звернутися до адміністрації сайту чи маркетплейсу з вимогою видалити матеріал або звернутися до суду з вимогою про припинення порушення й відшкодування збитків. Окрему групу становлять доменні спори: коли доменне ім’я відтворює чи імітує зареєстровану торговельну марку, власник марки може вимагати припинення використання домену чи його передання — через звернення до реєстратора, адміністратора домену відповідної зони або до суду.

Що варто врахувати

• В Україні, як і в більшості країн, право на торговельну марку отримує той, хто подав заявку першим, а не той, хто першим почав використовувати позначення, — тому перевірку й подання заявки варто робити ще до публічного запуску бренду, а не після появи спору.
• Усні домовленості про використання твору, логотипу чи розробки складно підтвердити в спорі — умови варто фіксувати письмово навіть тоді, коли сторони довіряють одна одній.
• Реєстрація корисної моделі без експертизи по суті не гарантує, що рішення дійсно нове, — за наявності підстав таку реєстрацію можна оскаржити й визнати недійсною.
• Розширення бізнесу на нові товари, послуги чи країни варто узгоджувати з переліком класів МКТП і територією реєстрації — якщо цього не зробити заздалегідь, охорона на нові напрями може не поширюватися.

Як ми допомагаємо

Адвокати бюро супроводжують реєстрацію торговельних марок, авторських прав, патентів і промислових зразків, готують та перевіряють ліцензійні договори й угоди про конфіденційність, а також представляють інтереси клієнтів у спорах про порушення прав — від претензії до суду. Обсяг і вартість супроводу залежать від виду об’єкта, кількості класів МКТП чи країн реєстрації, наявності попередніх реєстрацій, які можуть стати підставою для відмови, та складності спору.