Банкрутство фізичних осіб

Коли сума боргів перевищує можливості боржника їх обслуговувати, а майна чи доходу для повного розрахунку немає, законодавство передбачає процедуру відновлення платоспроможності фізичної особи — особисте банкрутство. Її регулює книга четверта Кодексу України з процедур банкрутства, і відкрити провадження може лише сам боржник. Це не автоматичне звільнення від усіх зобов’язань: результат залежить від обраної процедури, майнового стану особи та виду боргу. Нижче — хто може подати заяву, чим відрізняються реструктуризація та погашення боргів, які вимоги закон не дозволяє списати і що відбувається з майном боржника.

Хто і за яких умов може подати заяву

Звернутися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність може лише сама фізична особа-боржник — на відміну від процедур для підприємств, кредитор ініціювати банкрутство фізичної особи не може. До заяви додають перелік кредиторів із сумами боргу, опис майна й доходів, а за бажанням боржника — план реструктуризації. Суд відкриває провадження, якщо є непогашені грошові вимоги кредиторів, а боржник неплатоспроможний або є реальна загроза такої неплатоспроможності найближчим часом. Одна з умов — відсутність відкритого провадження про банкрутство цієї самої особи протягом попередніх п’яти років, крім випадку повного погашення попередніх боргів.

Дві процедури: реструктуризація боргів і погашення боргів

Суд обирає між двома процедурами залежно від фінансового стану боржника. Реструктуризацію застосовують, коли є стабільний дохід, достатній для часткового виконання зобов’язань: боржник разом з арбітражним керуючим готує графік погашення боргу, який погоджують кредитори і затверджує суд. Якщо дохід недостатній або план не виконується, суд відкриває погашення боргів — майно включають до ліквідаційної маси і реалізують, а кошти розподіляють між кредиторами за черговістю. На час процедури зупиняється нарахування неустойки й пені та примусове стягнення за виконавчими документами, крім аліментів. Після завершення суд визначає, від яких зобов’язань боржника звільнено.

Які борги не підлягають списанню

Це головне, про що варто знати ще до подання заяви: банкрутство не звільняє від усіх боргів. Незалежно від результату процедури зобов’язання зі сплати аліментів залишаються чинними в повному обсязі. Так само не списуються вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, і шкоди, завданої майну внаслідок умисного кримінального правопорушення. Ці вимоги виконавча служба продовжує стягувати навіть під час дії мораторію, і вони не зникають після закриття справи. Тобто заява про банкрутство не звільняє від аліментних зобов’язань чи відповідальності за завдану шкоду — вона стосується лише решти боргів: кредитів, позик, комунальних платежів.

Яке майно реалізують, а яке лишається у боржника

До ліквідаційної маси включають майно боржника, на яке за законом можна звернути стягнення, — нерухомість, транспорт, корпоративні права, кошти на рахунках. Не включають майно, на яке стягнення не звертається: речі особистого користування і предмети щоденного побутового вжитку в межах розумних потреб боржника та осіб на його утриманні, а також кошти на пенсійних рахунках і в фондах соціального страхування. Питання єдиного житла суд вирішує окремо в кожній справі: автоматичного захисту від реалізації воно не має, і рішення залежить від того, чи перебуває житло в заставі, від його вартості порівняно з боргом та від інтересів сім’ї боржника. Майно у спільній сумісній власності подружжя також може враховуватись у справі.

Наслідки банкрутства: обмеження, статус боржника і кредитна історія

Визнання фізичної особи банкрутом має наслідки, які діють протягом п’яти років. Протягом цього строку не можна повторно відкрити провадження про банкрутство цієї самої особи, крім випадку повного погашення боргів. Укладаючи договір позики, кредиту, поруки чи застави, особа зобов’язана письмово повідомити другу сторону про факт своєї минулої неплатоспроможності — приховування цього може стати підставою для оскарження договору. Відомості про справу вносять до публічного реєстру, тож інформація доступна фінансовим установам і практично позначається на кредитній історії особи.

Скільки коштує процедура

Кодекс не встановлює єдиної фіксованої вартості процедури — витрати залежать від конкретної справи. Обов’язкові складові — судовий збір за подання заяви та авансування винагороди арбітражного керуючого: без сплати авансу суд не відкриє провадження. Якщо справа доходить до реалізації майна, додаються витрати на оцінку й продаж та на публікацію відомостей у реєстрі. Окрема стаття витрат — супровід адвокатом підготовки заяви та представництва в суді.

Що варто врахувати

• Банкрутство виправдане, коли борг об’єктивно неможливо обслуговувати. Якщо дохід дозволяє платити, часто швидше домовитися про реструктуризацію з кредитором чи банком.
• Якщо умови кредитного договору порушені самим кредитором — завищені відсотки, приховані комісії, недотримання встановленої форми, — варто спершу оцінити оскарження умов договору в межах кредитних спорів або спорів з фінансовими компаніями та МФО.
• Неповний перелік кредиторів чи майна в заяві ризикує тим, що суд відмовить у відкритті провадження або визнає дії боржника недобросовісними.
• Справа публічна і торкається репутації на кілька років наперед, тож варто заздалегідь оцінити в межах фінансового права, чи виправдовують борг і брак майна саме цю процедуру, а не часткове погашення чи перегляд умов договору.

Як ми допомагаємо

Адвокати бюро оцінюють, чи відповідає ситуація умовам для відкриття провадження і які борги реалістично буде списано за результатами справи. Ми допомагаємо підготувати заяву, перелік кредиторів і опис майна, супроводжуємо справу в суді на етапі реструктуризації або погашення боргів, а за потреби — оцінюємо альтернативи: реструктуризацію з кредитором чи оскарження умов договору. Вартість супроводу залежить від кількості кредиторів, наявності спору та обраної процедури.