Виконавчий напис нотаріуса визнано таким, що не підлягає виконанню, кошти повернуто

Клієнт дізнався про відкрите проти нього виконавче провадження лише після того, як з його карткового рахунку було списано кошти. Підставою стягнення був виконавчий напис приватного нотаріуса, вчинений на користь фінансової компанії, яка набула право вимоги за договором факторингу за кредитним договором, укладеним з МФО.

За виконавчим написом з клієнта стягувалося 46 874,15 грн (з яких 32 574,15 грн — проценти), а приватний виконавець уже утримав 24 829,20 грн з рахунку та заробітної плати.

З метою відновлення порушеного права клієнта було підготовлено та подано позовну заяву про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, і стягнення безпідставно отриманих коштів, а також заяву про забезпечення позову. Ухвалою суду від 19.02.2026 стягнення у виконавчому провадженні було зупинено (п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).

В межах стратегії захисту адвокати бюро обґрунтовували, що:

• кредитний договір не був нотаріально посвідчений, а чинна редакція Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку (постанова КМУ № 1172), не передбачала вчинення виконавчого напису на підставі такого договору;
• нотаріусу не подавалися документи, що підтверджують безспірність заборгованості (ст. 88 Закону України «Про нотаріат», глава 16 Порядку вчинення нотаріальних дій);
• кошти, стягнуті на підставі неправомірного виконавчого напису, підлягають поверненню як безпідставно набуті (ч. 1 ст. 1212 ЦК України).

Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 28.08.2026 у справі № 939/586/26 позов задоволено повністю: виконавчий напис визнано таким, що не підлягає виконанню, з фінансової компанії на користь клієнта стягнуто 24 829,20 грн, а також судові витрати.