Оскарження дій колекторів

Колекторська компанія має право нагадувати про заборгованість і пропонувати способи її погашення — це законна діяльність. Але спосіб такого нагадування обмежений: закон встановлює межі щодо часу й частоти звернень, тону спілкування та кола осіб, яким узагалі можна повідомляти про борг. Коли ці межі порушують — дзвонять уночі, погрожують або розповідають про борг сусідам чи на роботі — боржник має право зафіксувати порушення і поскаржитися регулятору, поліції або звернутися до суду, незалежно від того, чи існує сама заборгованість.

Що дозволено колекторам, а що є порушенням закону

Врегулювання простроченої заборгованості регулює стаття 25 Закону України «Про споживче кредитування»: кредитор чи колекторська компанія можуть телефонувати, надсилати листи та повідомлення, пропонувати графік погашення чи реструктуризацію. Водночас закон прямо обмежує час і частоту контактів із боржником — зокрема забороняє звернення в нічний час, а надмірна кількість дзвінків протягом доби чи тижня є порушенням встановлених меж спілкування.

Заборонені й інші поширені методи тиску: погрози фізичною розправою, кримінальним переслідуванням, арештом чи вилученням майна без рішення суду — самостійно, без суду, вилучати майно колектор не має права. Окреме порушення — розголошення інформації про існування боргу третім особам: родичам, сусідам, роботодавцю чи колегам без згоди боржника. Такі дані є персональними, а їх розголошення суперечить і статті 25 названого закону, і Закону України «Про захист персональних даних».

Реєстр колекторських компаній НБУ і законність права вимоги

Стягувати прострочену заборгованість на постійній основі можуть лише компанії, внесені до реєстру колекторських компаній, який веде Національний банк України як регулятор цієї діяльності. Перевірити, чи значиться конкретна компанія в реєстрі, боржник може самостійно — це відкрита інформація. Якщо компанія в реєстрі відсутня, підстав вимагати сплату боргу в неї немає, і про це варто повідомити НБУ окремо.

Другий момент — саме право вимоги. Якщо початковий кредитор передав борг колектору за договором відступлення права вимоги, боржник вправі вимагати документи, що підтверджують такий перехід: без них колектор не доводить, що має право вимагати сплату. Відмова показати документи чи розбіжність між сумою в них і сумою вимоги — самостійна підстава для скарги.

Як фіксувати порушення

Усна вимога «припиніть дзвонити» рідко впливає на подальші звернення — для скарги чи позову потрібні докази. Найпростіші з них: запис телефонної розмови, скриншоти SMS і повідомлень у месенджерах зі збереженою датою й номером відправника. Окремо варто замовити в оператора мобільного зв’язку деталізацію дзвінків — вона фіксує дату, час і номер навіть тоді, коли запис розмови не зберігся.

Куди скаржитися: НБУ, поліція, суд

Скаргу на дії колекторської компанії розглядає Національний банк України — орган, який здійснює нагляд за цією діяльністю. Якщо в діях колектора є погрози чи вимагання коштів, це підстава для окремого звернення до поліції — такі дії можуть підпадати під статті Кримінального кодексу України про погрозу та вимагання. Паралельно можна надіслати колекторській компанії письмову вимогу припинити протиправні дії з посиланням на зафіксовані факти.

Якщо порушення завдало шкоди — постійний стрес, погіршення стану здоров’я, репутаційні наслідки через розголошення інформації третім особам — боржник може звернутися до суду з позовом про визнання дій колектора протиправними та відшкодування моральної шкоди відповідно до Цивільного кодексу України. Розмір відшкодування суд визначає з урахуванням обставин справи та наданих доказів порушення.

Якщо борг погашено або минув строк позовної давності

Коли борг фактично сплачено, а дзвінки продовжуються, варто письмово повідомити колекторську компанію про факт оплати, додавши квитанцію чи інше підтвердження, і вимагати припинення звернень. Усна обіцянка представника «видалити з бази» не має юридичної ваги без письмового підтвердження — саме воно знадобиться, якщо звернення не припиняться і справа дійде до скарги.

Окрема ситуація — сплив строку позовної давності, який за загальним правилом Цивільного кодексу України становить три роки. Сам собою його сплив не скасовує борг автоматично: це підстава, яку боржник має заявити в суді, якщо кредитор звернувся з позовом уже після завершення строку. До моменту такої заяви вимоги можуть надходити й надалі, тому розраховувати, що борг «спишеться» без жодних дій, не варто.

Що варто врахувати

• Наявність реального боргу не звільняє колектора від обов’язку діяти в межах закону — заборгованість не виправдовує погроз чи розголошення інформації третім особам.
• Перевірка реєстру колекторських компаній НБУ і документів про відступлення права вимоги — прості кроки, якими часто нехтують ще до звернення зі скаргою.
• Погашення боргу варто підтверджувати документально одразу, а не покладатися на усні запевнення представника компанії.
• Сплив строку позовної давності потрібно заявляти в суді самостійно — автоматично вимоги він не припиняє.
• Звернення до родичів чи на роботу боржника без його згоди — самостійне порушення, навіть якщо сам факт боргу не оспорюється.

Як ми допомагаємо

Адвокати бюро аналізують історію звернень колекторської компанії, перевіряють її наявність у реєстрі НБУ та законність відступлення права вимоги, допомагають зібрати докази порушень і підготувати скаргу до Національного банку України чи заяву до поліції. За потреби ми супроводжуємо позов про визнання дій колектора протиправними та відшкодування моральної шкоди. Вартість і строки супроводу залежать від кількості епізодів порушень, обсягу доказів і того, чи дійде справа до суду.

Оскарження дій колекторів — один із напрямів практики фінансового права. Питання часто виникає одночасно зі спорами з фінансовими компаніями та МФО, а якщо йдеться про стягнення боргу на вашу користь — це вже напрям стягнення заборгованості.