Коли спадщину приймають кілька спадкоємців одночасно, майно не переходить одноосібно жодному з них — воно стає спільним. Найчастіше йдеться про квартиру, будинок чи земельну ділянку, яку спадкоємці отримали в рівних або різних частках. Поки конкретні речі не розподілені, ніхто зі співвласників не може розпоряджатися майном як своїм одноосібно. Поділ можливий лише після того, як спадщину прийнято: саме прийняття не визначає, кому дістанеться квартира, а кому автомобіль. Далі — про те, як спадкоємці ділять майно за згодою або через суд, коли можливий виділ частки в натурі, а коли доведеться погодитися на компенсацію.
Спільна часткова власність спадкоємців — що це означає на практиці
Якщо спадкоємців кілька, а заповіт не визначив, кому яке майно дістається, усе успадковане майно переходить до них у спільну часткову власність. За статтею 1267 Цивільного кодексу України частки спадкоємців за законом вважаються рівними, якщо самі вони не змінили їхній розмір: щодо нерухомості чи транспорту це можливо лише письмовою угодою, посвідченою нотаріусом, щодо рухомого майна досить усної домовленості.
На практиці це означає, що жоден зі спадкоємців не може одноосібно продати чи подарувати конкретну квартиру чи автомобіль — лише свою частку в праві на це майно. Щоб один отримав саме квартиру, а інший — саме автомобіль чи грошову суму, спільну часткову власність потрібно розділити.
Договір про поділ спадкового майна у нотаріуса
Якщо спадкоємці згодні, хто з них отримує конкретне майно, поділ оформлюють договором. Щодо нерухомості чи транспорту угоду про зміну розміру часток посвідчує нотаріус (стаття 1267 Цивільного кодексу України); щодо рухомого майна можна домовитися й усно. У договорі фіксують перелік майна для кожного спадкоємця і, якщо частки нерівноцінні, — розмір грошової компенсації різниці. Якщо спадкодавець сам розподілив майно між спадкоємцями у заповіті, окремого поділу зазвичай не потрібно.
Поділ через суд, коли згоди немає
Якщо спадкоємці не погоджуються, кому дістається конкретне майно, питання вирішує суд. Стаття 1278 Цивільного кодексу України передбачає: частки у спадщині вважаються рівними, якщо спадкодавець сам не розподілив майно в заповіті, і кожен спадкоємець має право вимагати виділу своєї частки в натурі. У позові визначають склад майна, його вартість — за потреби на підставі експертної оцінки — і бажаний варіант поділу. Суд враховує, чи можливий фізичний поділ без шкоди для призначення майна.
Виділ частки в натурі і коли це неможливо (квартира)
Виділ частки в натурі означає, що замість абстрактної частки в праві власності спадкоємець отримує конкретну річ. Стаття 364 Цивільного кодексу України закріплює право співвласника вимагати виділу своєї частки в натурі із спільного майна. Із земельною ділянкою чи будинком це часто можливо технічно — ділянку розмежовують, а будинок, за наявності окремих входів, ділять на частини.
Із квартирою складніше: однокімнатну чи навіть двокімнатну квартиру фізично неможливо розділити на ізольовані частини, що відповідають часткам спадкоємців і зберігають житлове призначення приміщень. У такому разі виділ у натурі не допускається, і закон передбачає інший варіант — грошову компенсацію вартості частки.
Переважне право на окремі речі
Стаття 1279 Цивільного кодексу України надає переважне право на виділ майна в натурі двом категоріям спадкоємців: тим, хто проживав однією сім’єю зі спадкодавцем не менш як рік до відкриття спадщини, — щодо предметів звичайної домашньої обстановки; і тим, хто був співвласником майна разом зі спадкодавцем ще до його смерті (наприклад, спільно придбаний автомобіль), — щодо саме цього майна, якщо це істотно не порушує інтереси інших спадкоємців. Якщо частка спадкоємця менша за вартість бажаного майна, різницю компенсують грошима.
Грошова компенсація замість частки
Коли виділ у натурі неможливий, стаття 364 Цивільного кодексу України передбачає право на грошову чи іншу матеріальну компенсацію вартості частки. Важливий нюанс: таку компенсацію можна надати лише за згодою того, хто її отримує, — інші спадкоємці не можуть «викупити» його частку без його волі. Тоді лишається кілька варіантів: продаж майна з поділом коштів пропорційно часткам, компенсація за згодою отримувача або збереження спільної власності з визначенням порядку користування нею. Розмір компенсації визначають за домовленістю або, за спору, — на підставі оцінки майна.
Поділ, коли серед спадкоємців є неповнолітні
Якщо серед спадкоємців є неповнолітня дитина, поділ майна не можна оформити виключно домовленістю дорослих. Інтереси дитини представляють батьки або опікун, а правочини, які можуть зменшити обсяг її майнових прав, потребують попередньої згоди органу опіки та піклування — варіант, за якого дитина отримує менш цінне майно без компенсації, орган опіки, найімовірніше, не погодить. Це стосується і судового поділу: інтереси неповнолітнього суд враховує окремо.
Що варто врахувати
- Усні домовленості про поділ рухомого майна складно довести при спорі; для нерухомості й транспорту угода без нотаріального посвідчення сили не має.
- Оцінка майна впливає на розмір компенсації — заниження чи завищення вартості одного з об’єктів дає підстави для оскарження поділу.
- Компенсацію замість частки не можна нав’язати співвласнику без його згоди.
- Якщо після поділу з’являється спадкоємець, який поновив пропущений строк через суд, спадщина може підлягати перерозподілу: за статтею 1280 Цивільного кодексу України він має право вимагати передання йому в натурі майна, що збереглося, або грошової компенсації.
Як ми допомагаємо
Адвокати бюро аналізують склад спадкового майна і частки кожного спадкоємця, готують проект договору про поділ або позовну заяву до суду, супроводжують оцінку майна та реєстрацію права власності на розділені об’єкти. За потреби представляємо клієнта у спорах про переважне право на майно чи виділ частки в натурі. Вартість супроводу залежить від кількості спадкоємців і об’єктів майна, наявності спору та потреби в експертній оцінці.
Поділ спадкового майна — частина спадкового права і найчастіше стає актуальним одразу після прийняття спадщини кількома спадкоємцями.