Стягнення боргу

Борг у цивільно-правових відносинах виникає не лише між банком і клієнтом: гроші в борг дають одне одному родичі й знайомі, а компанії заборговують одна одній за поставлений товар, оренду приміщення чи надані послуги. Типового договору тут часто немає — сторони самі визначають форму домовленості, а суд оцінює, чи достатньо доказів визнати борг доведеним. Спосіб стягнення залежить від наявності письмового документа й від того, чи встигне боржник позбутися майна, поки триває розгляд справи. Нижче — про доказ боргу, вибір між наказом і позовом, компенсацію за прострочення, арешт майна до рішення та примусове виконання.

Борг за розпискою: що вона має містити, щоб суд її прийняв

Розписка — найпоширеніший доказ боргу між фізичними особами. За статтею 1047 Цивільного кодексу України договір позики може підтверджуватися розпискою про передання грошової суми — нотаріальне посвідчення не обов’язкове. З тексту мають чітко випливати сума боргу, дані сторін, дата передання коштів і строк повернення; без цих даних розписка — слабший доказ. За статтею 1051 Цивільного кодексу України боржник вправі оспорити договір, довівши безгрошовість, але свідченнями свідків цього зазвичай не доведеш, — тому чітко складена розписка захищає обидві сторони.

Договір позики без письмової форми: як довести його існування

Письмова форма обов’язкова, якщо сума перевищує встановлений законом розмір або позикодавцем є юридична особа (стаття 1047 Цивільного кодексу України); в інших випадках можлива й усна домовленість. Але без письмового сліду вона майже не підтверджується, якщо боржник заперечує сам факт позики. Передання коштів доводять непрямими доказами: випискою з банку, листуванням, де боржник визнає суму, чи актом звірки.

Борг за договором поставки, оренди чи надання послуг

Коли боржником є компанія чи фізична особа-підприємець, борг зазвичай виникає з неоплаченого товару, орендної плати чи вартості послуг. Доказами служать договір, видаткові накладні, акти приймання-передачі й акти звірки, з яких видно, що контрагент прийняв виконання, але не розрахувався. Спори між юридичними особами розглядають господарські суди, а з фізичною особою без статусу підприємця — загальні суди.

Судовий наказ чи позовне провадження

За безспірною грошовою вимогою — сума визначена, підтверджена доказами, боржник не заперечує — можна звернутися за судовим наказом: спрощеною процедурою без виклику сторін. Заперечення боржника у встановлений строк скасовує наказ автоматично, і справа переходить у позовне провадження з дослідженням доказів у засіданні. Позов подають одразу, якщо боржник заперечує суму, якість товару чи послуг, або якщо боржників декілька.

Інфляційні втрати і три проценти річних за статтею 625 Цивільного кодексу України

Боржник, який прострочив грошове зобов’язання, зобов’язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних, якщо інший розмір не встановлений договором чи законом, — стаття 625 Цивільного кодексу України. Це компенсація знецінення грошей, а не штраф. Якщо борг виник з договору позики, окремо можуть діяти проценти за користування самою позикою за статтею 1048 Цивільного кодексу України, якщо їх передбачає договір.

Забезпечення позову: арешт майна боржника до рішення суду

Поки триває розгляд справи, боржник може продати майно чи переоформити активи на родичів — і навіть виграна справа тоді не гарантує реального повернення боргу. Кредитор подає клопотання про забезпечення позову: суд накладає арешт на майно чи кошти боржника в межах суми вимоги ще до ухвалення рішення, разом із позовом або окремо, одразу після появи ризику відчуження майна.

Виконання рішення і розшук майна боржника

Рішення суду або судовий наказ, проти якого не подано заперечень, стає виконавчим документом для примусового виконання. Закон України «Про виконавче провадження» дозволяє звернутися до державного або приватного виконавця — останній часто працює оперативніше, але утримує винагороду із стягнутого. Виконавець списує кошти з рахунків боржника, накладає арешт на майно, обмежує виїзд за кордон, а для розшуку активів надсилає запити до банків і реєстрів.

Позовна давність та її переривання

Загальна позовна давність за вимогами про стягнення боргу становить три роки — стаття 257 Цивільного кодексу України. Суд застосовує її не з власної ініціативи, а лише за заявою боржника до ухвалення рішення, тому сплив строку сам по собі не закриває шлях до суду. За статтею 264 Цивільного кодексу України перебіг давності переривається, якщо боржник визнає борг — часткова сплата, акт звірки, письмове визнання суми. Після переривання перебіг строку починається заново.

Що варто врахувати

• Усна домовленість між знайомими чи родичами складно доводиться в суді — коротка розписка чи переказ з поясненням платежу посилюють позицію кредитора.
• Заперечення проти судового наказу означає розгляд справи заново в позовному провадженні.
• У спорах між компаніями акт звірки, підписаний боржником, — сильний доказ визнання боргу і підстава для переривання позовної давності.
• Перевірка Єдиного реєстру боржників перед укладенням угоди з контрагентом показує, чи є в нього відкриті виконавчі провадження.

Як ми допомагаємо

Адвокати бюро супроводжують стягнення боргу як між фізичними особами, так і між компаніями чи фізичними особами-підприємцями — від оцінки доказів до отримання виконавчого документа й контролю за його виконанням. Ми допомагаємо обрати між наказним і позовним провадженням, підготувати клопотання про забезпечення позову, порахувати інфляційні втрати та три проценти річних. Вартість супроводу залежить від суми боргу, наявності доказів і потреби в забезпеченні позову.

Стягнення боргу — один із напрямів цивільного права. Якщо спір стосується не самого боргу, а того, чи діє договір, з якого він виник, — послуга визнання договору недійсним. Якщо йдеться не про несплачену суму, а про збитки, завдані майну чи здоров’ю, — послуга відшкодування шкоди.