Міжнародні гранти та донорські програми

Міжнародні гранти й донорські програми — важливе джерело фінансування для громадських організацій, благодійних фондів, а також для малого бізнесу, громад і соціальних підприємств в Україні. Їх надають інституції Європейського Союзу, урядові агенції окремих держав, міжнародні фінансові організації, приватні фонди і великі міжнародні неурядові організації, які часто діють через українських партнерів-посередників. Кожен донор має власні правила: хто може подаватися, на що можна витрачати кошти, як звітувати і що буде у разі порушень. Програми відкриваються, змінюють пріоритети, призупиняються або закриваються, тому будь-який перелік «актуальних грантів» швидко застаріває. Ми не підбираємо гранти за вас і не обіцяємо їх отримання — наша роль юридична: правильно оформити організацію, перевірити умови донора і договір, налаштувати цільове використання, звітність і податкові наслідки.

Хто надає міжнародні гранти

Без привʼязки до конкретних конкурсів, які постійно змінюються, джерела міжнародного фінансування умовно можна поділити на кілька груп:

• Програми Європейського Союзу — як прямі конкурси, так і програми, що реалізуються через національні агенції чи консорціуми. Зазвичай мають детальні правила щодо прийнятності витрат, співфінансування і аудиту.
• Урядові агенції розвитку інших держав — працюють через власні програми, підрядників і українських партнерів. Їхня присутність і обсяги фінансування в Україні можуть суттєво змінюватися залежно від політики країни-донора.
• Міжнародні фінансові організації та агенції ООН — часто фінансують проєкти через уряд, громади або великих виконавців, які вже надають субгранти.
• Приватні та корпоративні фонди — мають гнучкіші, але не менш обовʼязкові умови договору.
• Міжнародні та українські НУО-посередники — отримують фінансування від донорів і розподіляють його у вигляді субгрантів.

Для заявника важливо розуміти, з ким саме укладається договір: з донором напряму чи з посередником. Від цього залежить, чиє право застосовується, куди звертатися у разі спору і які вимоги до звітності діють.

Яка організація потрібна для гранту

Більшість донорських програм фінансує юридичних осіб, а не фізичних. Найчастіше це громадська організація або благодійна організація (фонд), рідше — ТОВ, ФОП, кооператив чи орган місцевого самоврядування.

• Громадська організація створюється за Законом «Про громадські об’єднання» і підходить для проєктів в інтересах членів і суспільства.
• Благодійна організація діє за Законом «Про благодійну діяльність та благодійні організації» і орієнтована на надання допомоги благоотримувачам.
• Неприбутковий статус — внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій — для багатьох донорів є обовʼязковою умовою і впливає на оподаткування отриманих коштів.

Статут має містити цілі й види діяльності, під які подається проєкт, а також положення, необхідні для неприбутковості. Невідповідність статуту меті гранту може стати перешкодою вже на етапі перевірки заявника (due diligence).

Вимоги донорів: договір, бюджет, звітність

Отримання коштів — лише початок. Договір з донором (grant agreement) часто складається англійською мовою і містить положення, які варто розуміти до підписання:

• перелік прийнятних і неприйнятних витрат, правила зміни статей бюджету;
• вимоги до закупівель — порівняння пропозицій, конфлікт інтересів, документування вибору постачальника;
• фінансову і змістовну звітність, строки та форму звітів;
• право донора на моніторинг, аудит, доступ до документів протягом певного часу після завершення проєкту;
• антикорупційні, санкційні умови, вимоги щодо захисту даних і запобігання шахрайству;
• підстави для призупинення фінансування, розірвання договору та вимоги повернути кошти;
• застосовне право і порядок вирішення спорів.

Порушення цих умов, навіть без умислу, може призвести до визнання витрат неприйнятними і вимоги їх повернути з власних коштів організації.

Податкові наслідки отримання гранту

Оподаткування грантових коштів залежить від статусу отримувача, джерела гранту і того, як оформлено отримання коштів. Загальні орієнтири:

• неприбуткова організація, внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій, за умови використання доходів лише на статутну діяльність, як правило, не сплачує податок на прибуток з отриманих коштів; порушення цих умов може призвести до виключення з Реєстру і оподаткування;
• для бізнесу грант може розглядатися як дохід, і наслідки залежать від системи оподаткування та виду допомоги — ці питання потребують аналізу в кожному випадку;
• для проєктів міжнародної технічної допомоги, зареєстрованих у встановленому порядку, законодавство передбачає окремі правила, зокрема щодо ПДВ та митних платежів, але вони застосовуються лише за умови належного оформлення;
• виплати фізичним особам з грантових коштів — зарплата, гонорари, допомога — мають власні податкові наслідки для організації як податкового агента.

Ми не даємо загальних обіцянок «грант не оподатковується»: відповідь завжди залежить від конкретних обставин і чинної редакції Податкового кодексу України.

Що варто врахувати

• Донорські програми змінюються, і станом на жовтень 2026 року частина програм, що діяли раніше, може бути скорочена, змінена чи закрита. Перевіряйте умови на офіційних сайтах донора або програми.
• Договір з донором — юридично обовʼязковий документ. Підписання без розуміння умов про повернення коштів і аудит — серйозний ризик.
• Неприбутковий статус потрібно не лише отримати, а й зберегти: витрати не на статутну діяльність можуть мати наслідки.
• Посередники-субгрантодавці можуть встановлювати додаткові вимоги понад вимоги основного донора.
• Обережно з пропозиціями «гарантованого гранту за передоплату» — жоден консультант не може гарантувати рішення донора.

Як ми допомагаємо

Адвокатське бюро «Пелін і Партнери» супроводжує громадські організації, благодійні фонди і бізнес у роботі з міжнародними донорами — у Дніпрі, Самарі та онлайн по всій Україні.

• реєструємо громадську чи благодійну організацію, готуємо статут під цілі майбутніх проєктів;
• супроводжуємо внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій;
• аналізуємо грантовий договір, зокрема англійською мовою, і пояснюємо ризики до підписання;
• розробляємо внутрішні політики: закупівлі, конфлікт інтересів, антикорупційні процедури, захист даних;
• консультуємо щодо податкових наслідків отримання і використання грантових коштів;
• супроводжуємо аудит, моніторинг і захищаємо організацію у разі вимоги повернути кошти.