Захист прав споживачів фінансових послуг

Фінансові послуги — кредит, депозит, страхування, розрахунково-касове обслуговування — споживач отримує на умовах, які готує не він, а банк, страхова чи фінансова компанія. Проблема зазвичай виявляється вже після підписання: у договорі знаходяться умови, про які клієнту не розповіли заздалегідь, або платежі, що піднімають вартість кредиту понад заявлений відсоток. Законодавство визначає, яку інформацію установа зобов’язана розкрити до підписання договору, коли можна відмовитися від нього і що робити, якщо умови виявилися несправедливими.

Які права має споживач фінансових послуг

Стаття 4 Закону України «Про захист прав споживачів» закріплює права, що поширюються і на фінансові послуги: на необхідну, доступну та достовірну інформацію про послугу, на захист від нечесної підприємницької практики, на відшкодування шкоди від неналежної послуги, на звернення до суду. Закон України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» додає гарантії для клієнтів банків, кредитних спілок, страхових і фінансових компаній: право на переддоговірну інформацію в зрозумілій формі, право відмовитися від окремих договорів у встановлений строк, право поскаржитися до Національного банку як регулятора ринку.

Обов’язок розкриття інформації до укладення договору: реальна річна процентна ставка і загальна вартість кредиту

До підписання договору про споживчий кредит стаття 9 Закону України «Про споживче кредитування» зобов’язує кредитодавця надати паспорт споживчого кредиту — інформацію у стандартизованій формі. У ньому зазначають реальну річну процентну ставку: показник, що включає не лише номінальний відсоток, а й усі обов’язкові платежі за кредитом — комісії, супровідні та страхові платежі, якщо їх сплата обов’язкова. Саме ця ставка, а не рекламний відсоток, показує справжню вартість позики, поряд з нею зазначають і загальну вартість кредиту — суму, яку клієнт сплатить за весь строк.

Право на відмову від договору споживчого кредиту протягом установленого строку

Стаття 15 Закону України «Про споживче кредитування» дає споживачу право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору відмовитися від нього без пояснення причин, навіть якщо кошти вже отримані, письмово повідомивши кредитодавця до закінчення строку. Наслідок відмови — повернення отриманих коштів і сплата процентів лише за дні користування ними, без платежів за саму відмову. Це право діє окремо від права на дострокове погашення кредиту в будь-який час протягом строку договору.

Несправедливі умови договору і наслідки їх визнання недійсними

Стаття 18 Закону України «Про захист прав споживачів» визнає недійсними умови договору, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими законодавством, або покладають на нього не передбачені законом обов’язки. До таких відносять право установи змінювати ставку чи тарифи в односторонньому порядку без чітких підстав або умови, що позбавляють можливості достроково погасити кредит без штрафних платежів. Недійсною визнають саме таку умову, решта договору продовжує діяти, якщо може існувати без неї. Стаття 19 закону додатково забороняє нечесну підприємницьку практику — введення в оману щодо умов.

Нав’язані додаткові послуги і страхування

Поширена практика — коли отримання кредиту фактично обумовлюють придбанням додаткової послуги: страхування життя, майна чи фінансових ризиків, платної картки, консультацій. Якщо послуга нав’язана як обов’язкова умова видачі кредиту, а її вартість не розкрита як складова реальної ставки, це підстава оскаржити відповідну умову договору. Варто розрізняти страхування, пов’язане з предметом застави, і послугу, нав’язану лише для доходу установи, — тоді споживач вправі вимагати виключення умови з договору та повернення сплачених коштів.

Звернення до Національного банку як регулятора: як подати скаргу

З 2020 року Національний банк регулює й наглядає за всім ринком фінансових послуг — банками, страховими компаніями, кредитними спілками, ломбардами та іншими небанківськими установами. Скаргу на дії установи можна подати безпосередньо до Національного банку — через форму на сайті, поштою або особисто, додавши копію договору й документи, що підтверджують порушення. Звернення до регулятора не замінює суд, але часто є швидшим способом вплинути на установу.

Судовий захист і звільнення споживача від судового збору

Якщо звернення до установи чи регулятора не дало результату, стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів» гарантує захист прав споживачів судом і звільняє їх від сплати судового збору за такими позовами. У позові можна вимагати визнання умов договору недійсними, стягнення надміру сплачених коштів, відшкодування збитків. Тягар доведення повноти й достовірності розкритої інформації та справедливості умов договору зазвичай лягає на саму установу.

Що варто врахувати

• Паспорт споживчого кредиту й додатки до договору варто зберігати від підписання — за ними згодом підтверджують, яку інформацію розкрили до укладення договору.
• Строк на відмову від договору кредиту рахують у календарних, а не робочих днях, повідомляти кредитодавця варто письмово, а не усно.
• Підписаний договір з нав’язаною послугою сам собою не свідчить про добровільну згоду з нею, якщо послугу оформили як обов’язкову умову без реального вибору.
• Звернення до Національного банку не гарантує результат саме на вашу користь у певний строк — паралельна підготовка до суду часто виправдана.

Як ми допомагаємо

Адвокати бюро аналізують договір і паспорт споживчого кредиту, щоб визначити, чи розкрила установа всю обов’язкову інформацію та чи є в договорі несправедливі умови. Ми готуємо скарги до Національного банку, претензії до установ і позовні заяви про визнання умов договору недійсними та повернення коштів, а за потреби супроводжуємо клієнта від претензії до суду. Вартість супроводу залежить від складності справи, суми спору та того, чи питання вже перейшло в судову площину.

Захист прав споживачів фінансових послуг — частина фінансового права і часто перетинається з кредитними спорами та зі стягненням страхових виплат.