Виконавчі написи нотаріуса

Виконавчий напис нотаріуса — це спосіб стягнути безспірний борг без звернення до суду: кредитор подає нотаріусу документи, які підтверджують заборгованість, і на їх підставі нотаріус вчиняє напис, який одразу можна пред’явити до примусового виконання. Такий механізм найчастіше використовують банки, кредитні спілки та орендодавці — коли сума боргу зрозуміла з документів і не потребує судового доведення. Для боржника це означає, що стягнення нерідко починається без судового розгляду і без попереднього виклику. Далі — за якими зобов’язаннями вчиняють напис, які умови для цього потрібні, як діє кредитор і що може зробити боржник, якщо дізнався про напис уже від виконавця.

Чим виконавчий напис відрізняється від рішення суду

Судове рішення ухвалюють після розгляду справи: сторони подають докази, заперечують одна одній, а суд оцінює обставини й вирішує спір. Виконавчий напис — інша, спрощена процедура: нотаріус не розглядає спір, а лише перевіряє, чи підтверджують подані кредитором документи безспірну заборгованість і чи дотримані формальні умови. Боржника до цієї процедури не залучають: він не отримує повідомлення про звернення кредитора і не може заперечити до того, як напис уже вчинено. Це прискорює стягнення для кредитора, але означає, що напис вчиняється лише за формальними ознаками, без перевірки обставин, які потребують доказування.

За якими зобов’язаннями нотаріус вчиняє виконавчий напис

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування майна нотаріус вчиняє виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік таких документів вичерпний і затверджений Кабінетом Міністрів України: до нього належать, зокрема, нотаріально посвідчені договори позики та кредитні договори, договори застави й іпотеки, а також документи про заборгованість з орендної плати. Якщо документ не входить до переліку або не посвідчений нотаріально там, де це потрібно, нотаріус відмовляє у вчиненні напису, і кредитору залишається звертатися до суду.

Умови вчинення напису: безспірність боргу і строк давності

Стаття 88 Закону України «Про нотаріат» дозволяє вчиняти виконавчий напис лише за умови, що подані документи підтверджують безспірність заборгованості — сума й підстава боргу випливають безпосередньо з документів і не потребують додаткового з’ясування обставин. Якщо частина боргу вже погашена, розрахунок містить неточності або сума залежить від обставин, які нотаріус не може перевірити формально, — підстав для напису немає. Друга умова — строк: з дня виникнення права вимоги до звернення до нотаріуса має минути не більше трьох років, а для вимог між підприємствами, установами та організаціями — не більше одного року. Цей строк відрізняється від позовної давності, у межах якої кредитор може звернутися з тим самим боргом до суду; пропуск строку для напису не позбавляє кредитора права стягнути борг через суд.

Порядок для кредитора: які документи подати нотаріусу

Кредитор звертається до нотаріуса з оригіналом договору чи іншого документа, що підтверджує заборгованість, розрахунком суми боргу за встановлений період — з відсотками, пенею чи неустойкою, якщо вони передбачені договором, — та документами, що підтверджують особу й повноваження звернення. Якщо договір чи законодавство вимагають попередньо повідомити боржника про заборгованість, кредитор підтверджує виконання цієї умови. Нотаріус перевіряє подані документи на відповідність вимогам щодо безспірності й строку та вчиняє напис або відмовляє, якщо умови не дотримані.

Що відбувається після вчинення напису: передача до виконавчої служби

Закон України «Про виконавче провадження» відносить виконавчий напис нотаріуса до виконавчих документів — так само, як судові рішення чи накази. Отримавши напис, кредитор подає його до державної виконавчої служби або приватного виконавця, минаючи стадію судового розгляду. Виконавець відкриває провадження і застосовує звичайні заходи примусового стягнення: списання коштів з рахунків боржника, арешт майна, обмеження реєстраційних дій, а за значної заборгованості — тимчасове обмеження права виїзду за кордон чи права керування транспортом. Ці заходи знімають після погашення або зменшення боргу.

Права боржника: як дізнатися про напис і що можна зробити

Оскільки боржника не залучають до вчинення напису, найчастіше він дізнається про нього вже від виконавця — з повідомлення про відкрите провадження або через арешт на рахунку. Якщо боржник вважає, що напис вчинено з порушенням — борг спірний, пропущено строк або порушено інші умови, — він має право звернутися до суду з вимогою визнати напис таким, що не підлягає виконанню; докладніше про підстави й порядок такого звернення — на сторінці про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Саме звернення до суду не зупиняє провадження автоматично — для цього потрібно окремо клопотати про зупинення.

Що варто врахувати

• Вчинення напису не означає, що суму боргу встановлено остаточно, — якщо боржник доведе спірність вимоги в суді, напис можуть визнати таким, що не підлягає виконанню.
• Строк у три роки (один рік — між юридичними особами) рахують від виникнення права вимоги, а не від дати останнього платежу за графіком, тому кредитору варто звертатися до нотаріуса без затримки.
• Для боржника має значення швидкість реакції: чим раніше після відкриття провадження він звертається за захистом, тим раніше можна порушити питання про зупинення стягнення.
• Скасування напису не звільняє від самого боргу, якщо він дійсно існує, — кредитор зберігає право стягнути безспірну частину боргу в інший спосіб.

Як ми допомагаємо

Адвокати бюро супроводжують обидві сторони цієї процедури: кредиторам допомагають підготувати документи для вчинення напису й передати його до виконавчої служби, а боржникам — перевірити правомірність уже вчиненого напису й оцінити підстави для звернення до суду. Строки та вартість супроводу залежать від того, чи є спір щодо суми боргу, і від стадії, на якій підключається адвокат.

Виконавчі написи нотаріуса — частина фінансового права і найчастіше стосуються заборгованості за кредитними договорами.