Цивільне право

Цивільне право охоплює більшість майнових і побутових ситуацій: контрагент не виконує договір, колишній член сім’ї не звільняє житло, майну чи здоров’ю завдано шкоди, а документів, щоб підтвердити родинні стосунки чи факт смерті родича, не залишилося. На відміну від кримінальних чи адміністративних справ сторони тут рівні між собою, а спір здебільшого вирішується через досудову претензію або позов до суду. Нижче — огляд напрямів, з якими працює бюро, і пояснення того, як розвиваються найпоширеніші категорії цивільних спорів.

Огляд напрямів цивільного права

Цивільне право охоплює широке коло питань, тому роботу зручно розглядати за групами справ.

Договірні спори

• Розірвання договорів (ст. 651 ЦКУ) — зміна чи розірвання договору через суд при істотному порушенні умов.
• Визнання договору недійсним (ст. 215 ЦКУ) — оскарження правочину, який не відповідає вимогам закону.
• Стягнення боргу — стягнення заборгованості за договорами й розписками, включно з інфляційними втратами та 3 % річних.

Відшкодування шкоди

• Відшкодування шкоди (ст. 1166 ЦКУ) — компенсація шкоди майну чи здоров’ю, включно з моральною шкодою.

Спадкові спори

• Спадкові спори — оскарження заповіту, усунення від спадкування, розподіл спадкового майна.

Майнові та земельні спори

• Визнання права власності (ст. 392 ЦКУ) — підтвердження права власності на нерухомість, землю чи інше майно.
• Спори щодо земельних ділянок — межі ділянки, визнання права власності, розірвання договорів оренди землі.
• Поділ майна подружжя — визначення часток у спільному майні подружжя.

Житлові спори

• Житлові спори — користування житлом, зняття з реєстрації, оскарження рішень органів самоврядування.
• Виселення та вселення у житло — виселення колишніх членів сім’ї, спори щодо порядку користування житлом.

Встановлення фактів та дії нотаріуса

• Встановлення фактів, що мають юридичне значення (ст. 315 ЦПК України) — факт родинних відносин, смерті на ТОТ чи народження.
• Оскарження нотаріальних дій — оскарження незаконних дій нотаріуса або його відмови вчинити нотаріальну дію.
• Визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню — оскарження написів за кредитними договорами.

Дієздатність і правовий статус особи

• Визнання особи недієздатною (ст. 39 ЦКУ) — встановлення недієздатності та призначення опікуна.
• Обмеження цивільної дієздатності (ст. 36 ЦКУ) — обмеження дієздатності та призначення піклувальника.
• Визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення померлою (ст. 43–46 ЦКУ) — заява в інтересах родичів, зокрема зниклих безвісти внаслідок бойових дій.

Захист прав споживачів

• Захист прав споживачів (ЗУ «Про захист прав споживачів») — позови до продавців і забудовників, повернення коштів.

Договірні спори: розірвання, недійсність, стягнення боргу

Найчастіша причина звернення — інша сторона не виконує те, про що домовились: не поставляє товар, не сплачує за роботи, не звільняє орендоване приміщення. За статтею 651 Цивільного кодексу України договір можна змінити або розірвати за згодою сторін, а якщо згоди немає — через суд, коли друга сторона істотно порушила його умови, тобто постраждала сторона значною мірою позбавляється того, на що розраховувала.

Окрема ситуація — коли договір слід не розірвати, а визнати недійсним із самого початку. Підстави для цього визначені статтею 215 Цивільного кодексу України: зміст правочину суперечить закону, він укладений недієздатною особою, під впливом обману чи насильства, або лише для вигляду. У позові потрібно зазначити, якій саме вимозі закону договір не відповідає, і підтвердити це доказами — текстом договору, листуванням, свідченнями.

Коли йдеться не про сам договір, а про несплачені гроші, застосовується стягнення боргу — за договором, розпискою чи актом виконаних робіт. Стаття 625 Цивільного кодексу України дозволяє додатково стягнути три відсотки річних від простроченої суми та суму, на яку вона знецінилася через інфляцію, якщо інший розмір не встановлений договором. У таких справах варто спершу надіслати претензію — вона фіксує вимогу і підтверджує спробу досудового врегулювання.

Відшкодування шкоди: майнова і моральна

Загальні підстави відповідальності за шкоду, завдану майну або особі, встановлює стаття 1166 Цивільного кодексу України: шкоду відшкодовує той, хто її завдав, якщо не доведе, що завдав її не з власної вини. Потрібно довести сам факт шкоди, її розмір і причинний зв’язок з діями іншої особи — актом, фотографіями, медичною документацією, а за потреби висновком незалежного оцінювача.

Окремо стаття 23 Цивільного кодексу України закріплює право на відшкодування моральної шкоди — фізичних чи душевних страждань, приниження честі та гідності через дії іншої особи. Моральна шкода відшкодовується грошима, а її розмір визначає суд, виходячи з характеру порушення та глибини страждань потерпілого; наперед точну суму назвати неможливо. Вимогу про моральну шкоду зазвичай заявляють разом із вимогою про майнову.

Житлові спори і право власності

Житлові конфлікти найчастіше виникають між людьми, які раніше мешкали однією сім’єю: колишнє подружжя, батьки й дорослі діти, далекі родичі, зареєстровані в квартирі роками тому. Якщо особа втратила право користуватися житлом, але добровільно не виселяється і не знімається з реєстрації, питання вирішується позовом про виселення або про визнання такою, що втратила право користування житлом. Є й зворотна ситуація — коли особу, яка має право проживати в житлі, туди не пускають; тоді йдеться про вселення та усунення перешкод у користуванні майном.

Право власності доводиться в суді, коли документів на майно немає, будинок збудований самочинно, або забудовник не оформлює право власності на вже передану квартиру. Стаття 392 Цивільного кодексу України дозволяє звернутися з позовом про визнання права власності, якщо це право не визнає чи оспорює інша особа. Подібні спори виникають і щодо земельних ділянок — коли межі не узгоджені із сусідом, — а також при поділі майна, набутого подружжям за час шлюбу.

Встановлення фактів через суд і питання дієздатності

Іноді факт, який мав би підтверджуватися документом, довести інакше, ніж через суд, неможливо: архів знищено, запис не робився, а подія відбулася на території, де органи державної влади тимчасово не працюють. Стаття 315 Цивільного процесуального кодексу України дозволяє встановити в судовому порядку факт родинних відносин, належності документа конкретній особі, факт смерті на ТОТ чи факт народження — якщо іншим шляхом отримати ці відомості неможливо. Рішення суду замінює відсутній документ і є підставою для звернення до державних органів.

Окрема категорія справ пов’язана зі станом здоров’я або відсутністю особи. Якщо людина внаслідок психічного розладу не може усвідомлювати значення своїх дій, суд за статтею 39 Цивільного кодексу України може визнати її недієздатною і призначити опікуна; якщо здатність усвідомлювати дії порушена лише частково, застосовується обмеження цивільної дієздатності за статтею 36 Цивільного кодексу України з призначенням піклувальника. Коли протягом установленого законом строку немає відомостей про місце перебування людини, статті 43–46 Цивільного кодексу України дають підставу визнати її безвісно відсутньою, а надалі — оголосити померлою; це актуально для родичів людей, зниклих безвісти внаслідок бойових дій.

Що варто врахувати

• На більшість цивільних вимог поширюється загальна позовна давність — три роки відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України; для окремих вимог закон встановлює інші строки. Перебіг давності починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права, а не від дня самої події.
• Усну домовленість про компенсацію важко довести — варто зберігати переписку, розписки, акти, фото- і відеофіксацію ще до звернення до суду, а не збирати докази заднім числом.
• Оцінка шкоди чи вартості майна незалежним експертом коштує часу й грошей, але без неї суд може відмовити у стягненні заявленої суми.
• Досудова претензія не завжди обов’язкова за законом, але часто дає змогу вирішити спір без суду або скорочує подальший розгляд, якщо справа туди все ж потрапляє.

Як ми допомагаємо

Адвокати бюро аналізують ситуацію та документи, визначають, чи є підстави для позову й чи варто починати з претензії, збирають докази та за потреби залучають оцінювачів. Ми готуємо позовні заяви з урахуванням вимог Цивільного процесуального кодексу України, представляємо інтереси клієнта в судах всіх інстанцій і супроводжуємо виконання рішення. Вартість супроводу залежить від категорії спору, кількості сторін і потреби в експертизах.