Скарга до Європейського суду з прав людини

Європейський суд з прав людини розглядає заяви людей та організацій, які вважають, що держава — учасниця Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод порушила їхні права. До ЄСПЛ звертаються, коли національні суди остаточно відмовили в захисті: у справах про незаконне тримання під вартою, жорстоке поводження, несправедливий суд, невиконання судових рішень, втручання у приватне життя чи власність. Суд не є «четвертою інстанцією» і не переглядає справу по суті. Він перевіряє лише, чи порушила держава Конвенцію. Більшість заяв визнають неприйнятними через формальні помилки, тому підготовка має значення не менше, ніж саме порушення. Нижче пояснюємо умови прийнятності, строки, етапи розгляду та виконання рішень ЄСПЛ в Україні.

Хто може звернутися і з якими порушеннями

Згідно зі статтею 34 Конвенції, звернутися до Суду може будь-яка особа, неурядова організація або група осіб, які вважають себе потерпілими від порушення своїх прав державою. Ключове слово — «потерпілий»: заявник має бути прямо і особисто зачеплений порушенням. Абстрактні скарги на закон, який вас не стосується, Суд не розглядає.

Заява може стосуватися лише держави, яка ратифікувала Конвенцію, і дій, за які ця держава відповідає: її органів, судів, посадових осіб. Спори з приватними особами Суд не розглядає, якщо держава не порушила своїх обов’язків захистити ваші права, наприклад не розслідувала злочин належно.

Найчастіше заяви стосуються таких прав:

• право на життя та заборона катувань і нелюдського поводження (статті 2 і 3);
• право на свободу та особисту недоторканність, зокрема законність і тривалість тримання під вартою (стаття 5);
• право на справедливий суд: розумні строки, незалежність суду, виконання рішень (стаття 6);
• право на повагу до приватного і сімейного життя (стаття 8);
• захист власності (стаття 1 Першого протоколу) та право на ефективний засіб захисту (стаття 13).

Умови прийнятності

Стаття 35 Конвенції встановлює умови, без яких Суд не перейде до розгляду заяви по суті.

• Вичерпання національних засобів захисту. Перш ніж звертатися до Суду, потрібно використати всі ефективні засоби в Україні, як правило, аж до касаційного оскарження. Причому скаргу на порушення Конвенції варто було висловити ще в національних судах, хоча б по суті.
• Строк чотири місяці. Заяву потрібно подати протягом чотирьох місяців від дати остаточного національного рішення. Раніше цей строк становив шість місяців. Його скоротив Протокол № 15, і новий строк застосовується до остаточних рішень, ухвалених з 1 лютого 2022 року.
• Статус жертви. Заявник має бути особисто зачеплений порушенням, і держава не повинна була вже визнати порушення та належно його компенсувати.
• Відсутність інших перешкод. Заява не може бути анонімною, не може повторювати вже розглянуту справу без нових фактів, не має бути явно необґрунтованою чи зловживанням правом на заяву. Суд також може відхилити заяву, якщо заявник не зазнав значної шкоди.

Строк рахується від остаточного рішення, яке є ефективним засобом захисту. Подання заяв, які не мають шансів, наприклад повторних скарг після закінчення строку, строк не продовжує. Тому дату потрібно визначити дуже уважно.

Етапи розгляду

• Подання заяви. Заяву подають на офіційному формулярі Суду разом із копіями всіх суттєвих документів. Неповний формуляр зазвичай не реєструють, і строк при цьому не переривається.
• Розподіл заяви. Очевидно неприйнятні заяви розглядає суддя одноособово. Справи з усталеною практикою розглядає комітет з трьох суддів, складніші — палата.
• Комунікація уряду. Якщо заява заслуговує на розгляд, Суд повідомляє про неї державу й ставить запитання. Сторони обмінюються позиціями; можливі дружнє врегулювання або одностороння декларація уряду.
• Рішення. Суд ухвалює рішення про прийнятність і суть, а за наявності порушення може присудити справедливу сатисфакцію (стаття 41). Рішення палати можна передати на розгляд Великої палати протягом трьох місяців — лише у виняткових випадках.

Протягом усього розгляду заявник повинен повідомляти Суд про суттєві зміни: нові рішення національних судів, зміну адреси чи представника, бажання продовжувати справу. Якщо заявник довго не відповідає на листи Суду, справу можуть вилучити з реєстру.

Розгляд у ЄСПЛ зазвичай триває роками. Якщо загроза термінова, наприклад видача чи висилка до держави, де загрожують катування, можна просити Суд про тимчасові заходи за правилом 39 Регламенту.

Виконання рішень ЄСПЛ в Україні

Остаточні рішення Суду обов’язкові для держави (стаття 46 Конвенції), а за їх виконанням наглядає Комітет міністрів Ради Європи. В Україні порядок виконання визначає Закон «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Він передбачає:

• виплату відшкодування — суми справедливої сатисфакції чи суми за дружнім врегулюванням з Державного бюджету через державну виконавчу службу;
• додаткові заходи індивідуального характеру — відновлення, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану заявника, зокрема повторний розгляд справи судом чи адміністративним органом;
• заходи загального характеру — зміни в законодавстві та практиці, щоб усунути системну проблему.

Рішення ЄСПЛ, яким встановлено порушення Україною міжнародних зобов’язань у вашій справі, є виключною обставиною для перегляду національного рішення. Це передбачено, зокрема, пунктом 2 частини третьої статті 459 КПК та пунктом 2 частини третьої статті 423 ЦПК. Крім того, суди України застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права (стаття 17 Закону), тому посилання на практику ЄСПЛ корисні вже на національному рівні.

Що варто врахувати

• Чотири місяці спливають швидко. Почніть підготовку одразу після касаційного рішення, а ще краще — під час касації.
• Порушення Конвенції варто заявляти вже в національних судах: це і вичерпання засобів захисту, і доказова база.
• ЄСПЛ не скасовує вироків і рішень українських судів — він встановлює порушення. Для перегляду справи потрібна окрема процедура в Україні.
• Суд не призначає відшкодування автоматично, а розмір справедливої сатисфакції визначає на власний розсуд.
• Неповний формуляр або відсутність ключових документів — одна з найчастіших причин, через які заяву не реєструють.
• Результат не гарантований: значна частина заяв визнається неприйнятною.

Як ми допомагаємо

Адвокати бюро аналізують вашу справу з погляду Конвенції та практики ЄСПЛ, визначають, які права порушено і чи вичерпано засоби захисту, і правильно рахують строк. Ми готуємо формуляр заяви та додатки, представляємо вас на етапі комунікації з урядом, готуємо позицію щодо дружнього врегулювання чи односторонньої декларації. Після рішення супроводжуємо виконання та перегляд справи в Україні за виключними обставинами. Ще до звернення до ЄСПЛ допомагаємо будувати захист у національних судах з опорою на Конвенцію. Працюємо в Дніпрі, Самарі та онлайн по всій Україні.