Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 ККУ)

Звинувачення за статтею 364 Кримінального кодексу України з’являється тоді, коли слідство вважає, що керівник, посадовець чи інша службова особа скористалася своїм становищем не в інтересах служби, а всупереч їм — і це завдало конкретної шкоди. На відміну від хабарництва чи привласнення майна, тут службова особа формально діє в межах наданих їй повноважень, але застосовує їх з іншою метою. З цією статтею стикаються керівники підприємств, посадовці органів влади, головні лікарі та керівники навчальних закладів — усі, кого закон визнає службовою особою.

Склад злочину: використання службового становища всупереч інтересам служби

Стаття 364 ККУ карає умисне використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби. Ключове слово — «всупереч»: службова особа не виходить за межі наданих їй повноважень (це вже інша стаття), а застосовує наявні повноваження з метою, яка суперечить призначенню посади. Наприклад, керівник підприємства укладає угоду не в інтересах підприємства, а у приватних інтересах, формально залишаючись у межах компетенції підписувати договори. Хто є службовою особою, визначає стаття 18 ККУ: особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади або обіймають на підприємствах, в установах чи органах посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими чи адміністративно-господарськими функціями.

Обов’язкова ознака — істотна шкода, і чому без неї складу немає

Стаття 364 ККУ — злочин з матеріальним складом: сам факт використання становища всупереч інтересам служби ще не утворює закінченого злочину. Обов’язкова ознака — істотна шкода охоронюваним законом правам і інтересам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб. Шкода буває майновою — зменшення активів підприємства чи бюджетних коштів, — або немайновою: порушення прав громадян, дезорганізація роботи установи. Без істотної шкоди дії службової особи, навіть недобросовісні, залишаються поза межами статті 364 — можлива дисциплінарна відповідальність, але не кримінальна.

Відмежування від перевищення влади (ст. 365) і службової недбалості (ст. 367)

Стаття 364 ККУ межує одразу з двома суміжними складами, і слідство нерідко кваліфікує дії помилково. Стаття 365 ККУ — перевищення влади або службових повноважень — карає дії, які явно виходять за межі наданих особі прав: службова особа робить те, на що в неї взагалі немає права, а не використовує наявне право не за призначенням. За статтею 364 повноваження є, але застосовані всупереч інтересам служби; за статтею 365 повноважень для дії немає взагалі. Стаття 367 ККУ — службова недбалість — відрізняється суб’єктивною стороною: невиконання чи неналежне виконання обов’язків через несумлінне ставлення, тобто необережна форма вини, тоді як стаття 364 вимагає умислу.

Корисливий мотив або інші особисті інтереси як обов’язкова ознака

Крім умислу, склад статті 364 ККУ вимагає встановленого мотиву: дії мають бути вчинені з корисливих мотивів, в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб. Це відрізняє статтю 364 від службової недбалості, де мотив значення не має, і зближує її радше з корупційними злочинами. Корисливий мотив — прагнення отримати матеріальну вигоду для себе; інші особисті інтереси — кар’єрні чи сімейні мотиви; інтереси третіх осіб — дії на користь конкретної компанії чи знайомого. Без установленого мотиву слідству складно довести склад статті 364 навіть за наявності шкоди — захист часто зосереджений саме на його спростуванні.

Типові справи: керівники підприємств, посадовці органів влади, медичні та освітні заклади

Найчастіше статтю 364 ККУ застосовують до керівників державних і комунальних підприємств — за розпорядження майном чи коштами не в інтересах підприємства, укладення завідомо невигідних договорів. Друга група — посадовці органів влади та місцевого самоврядування, коли йдеться про рішення чи розподіл бюджетних коштів всупереч порядку та в чиємусь приватному інтересі. Окрему категорію становлять керівники закладів охорони здоров’я та освіти — головні лікарі, ректори, директори шкіл: розпорядження фінансуванням закладу, кадрові рішення, закупівлі чи вступна кампанія на користь конкретних осіб.

Роль економічної експертизи у доведенні розміру шкоди

Коли істотна шкода має майновий характер, її розмір встановлюють на підставі висновку судово-економічної експертизи. Експерт аналізує фінансову документацію підприємства чи установи, порівнює умови оскаржуваної угоди з ринковими, розраховує різницю між тим, що фактично отримало підприємство чи бюджет, і тим, що мало б отримати за звичайних умов. Саме цей висновок, а не первинна оцінка слідчого, зазвичай визначає остаточний розмір шкоди у справі. Висновок можна оскаржити — залучити власного експерта чи ініціювати повторну експертизу: від суми і характеру шкоди залежить, чи є взагалі склад злочину.

Що варто врахувати

• Формальна законність рішення — підпис, погодження, протокол — не виключає відповідальності, якщо рішення прийняте всупереч інтересам служби і з відповідним мотивом.
• Кваліфікація дій за статтею 364, 365 чи 367 ККУ може змінюватися залежно від форми вини, наявності мотиву, меж повноважень.
• Відсутність доведеного мотиву — самостійна підстава для перегляду кваліфікації, навіть якщо факт шкоди не заперечується.
• Розмір шкоди, зафіксований на початку розслідування, часто відрізняється від висновку економічної експертизи.

Як ми допомагаємо

Адвокати бюро супроводжують справи за статтею 364 ККУ як з боку підозрюваних чи обвинувачених службових осіб, так і з боку постраждалих підприємств — від першого допиту до участі в експертизі та судового розгляду. Ми оцінюємо обґрунтованість кваліфікації, доведеність істотної шкоди й мотиву, за потреби ініціюємо повторну експертизу. Вартість і строки залежать від стадії провадження та складності фінансової частини справи.

Зловживання владою або службовим становищем — один з напрямів кримінального права, суміжний із одержанням неправомірної вигоди за статтею 368 ККУ та захистом підозрюваного чи обвинуваченого.